Херсонські аудитори наголошують на недостатній адресній підтримці дрібних агровиробників

Херсон

Херсонські аудитори наголошують на недостатній адресній підтримці дрібних агровиробників

Прес-служба Управління Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області

Як відомо, сільське господарство відноситься до провідних галузей економіки Херсонщини і впливає на рівень життя населення, на стабільну роботу інших підприємств, які споживають агропродукцію, формує експортний потенціал регіону. Серед нагальних проблем розвитку агровиробництва — недостатня державна підтримка, передусім дрібних товаровиробників.

Через недосконалий підхід до надання адресної підтримки маємо недофінансування аграріїв. Не вперше державні аудитори наголошують на перегляді форм і методів державної підтримки агропромислового комплексу.

Прикрий факт, що не всі сільгоспвиробники у 2015-2016 роках скористалися механізмом державної підтримки шляхом часткової компенсації відсоткової ставки за залученими кредитами.

На Херсонщині залишилися невикористаними кошти фінансової підтримки на загальну суму 1,64 млн грн, які наприкінці 2015 та 2016 років, були повернуті державному бюджету як невикористані залишки.

Всього ж з 2907 сільгоспвиробників, зареєстрованих на території області у 2015 році підтримку отримали 53 господарства, а у 2016 році – лише 45 господарств. При цьому обсяги бюджетної підтримки у 2016 році скоротилися загалом на понад 3,48 млн грн.

Крім того, вагомий недолік підримки агросектору — відсутність механізму стимулювання заходів для дрібних сільгосппідприємств, які найбільше відчувають дефіцит фінансування.

Конкурсна комісія з питань надання державної підтримки на часткову компенсацію відсоткової ставки за залученими кредитами надала перевагу позичальникам з чистим доходом від реалізації до 10 млн грн. на рік. У другу чергу – тим позичальникам, які займаються вирощуванням і розведенням великої рогатої худоби молочних порід та іншої великої рогатої худоби.

Однак, чимало дрібних сільгоспвиробників, на жаль, не бажали отримати дотацію у зв’язку із високими банківськими ставками. Інша проблема — неможливість надання позичальником заставного майна при кредитуванні. Ось чому банки часто відмовляли в кредитуванні ряду господарств області. В основному об’єктами застави дрібних сільгоспвиробників можуть бути майбутні врожаї та приплід худоби. Укладаючи договір застави з агаріями, банківська установа враховує наявні ризики щодо вірогідного знищення або випадкового пошкодження предмета застави.

Аудитори констатують, що підтримка аграріїв — неодмінна умова для розвитку агросектору і забезпечення продовольчої безпеки держави.

      

Залишити відповідь