Аудитори проаналізували ефективність витрачання коштів у сфері електротранспорту Херсона

Як повідомляє прес-служба Управління Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області, фахівці Управління Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області провели державний фінансовий аудит ефективності використання бюджетних коштів у межах програми розвитку міського електротранспорту Херсона за період з 01.01.2014 по 30.11.2017.

Відповідальний виконавець за весь період дії цієї програми – Управління транспортної, дорожньої інфраструктури і зв’язку Херсонської міської ради. Виконавець заходів – МКП «Херсонелектротранс».

За досліджуваний період відремонтовано господарським способом 24 тролейбуси, придбано 565 шин, замінено понад 19 км електродротів, придбано 85 контактних опор, з яких 35 установлено, придбано 4 тролейбуси.
Однак результати аудиту свідчать про недостатнє та неритмічне фінансування програми, що зменшило можливості для відновлення технічного стану тролейбусного господарства міста.

Заплановані обсяги робіт із ремонту тролейбусного парку, заміна контактних дротів, придбання тролейбусів та погашення заборгованості із заробітної плати виконано на 100%. При цьому частково проведено заміну контактних опор (41% від запланованого), а шин для тролейбусів придбано тільки на 74,4% від потреби, що підтверджує висновок аудиторів про недосконале планування окремих заходів програми.

Кількість та масштаби заходів програми постійно зростали, однак через фактичний стан фінансування протягом останніх років забезпечити потреби міста не вдалося. Зокрема, через брак ресурсів підприємство не замінило всіх контактних опор (50 опор на суму 220,8 тис. грн не було встановлено).

Фінансова підтримка міської ради на загальну суму 11,6 млн грн не забезпечила беззбиткової діяльності міського електротранспорту.

Зокрема, за умов зростання вартості електроенергії фінансування заходів щодо скорочення виробничих витрат на експлуатаційну діяльність електротранспорту та впровадження енергозберігаючих технологій не передбачено взагалі.
Не сприяли ефективному використанню коштів на розвиток електротранспорту наявна система зворотного інформування головних розпорядників щодо використаних сум та відсутність чіткого контрольного механізму за фактичним станом виконання заходів і рівнем їхньої реалізації.

Отже, фактичне фінансування програми не забезпечило стабільного функціонування і динамічного розвитку міського електротранспорту, оскільки наявні ресурси не дали змоги здійснити низку заходів у повному обсязі.